Ваш дохід у квадратних метрах

Що показують європейські дані

Усе в цьому розділі походить із дослідження TU Wien і таблиці ESPON, що за ним стоїть: 31 країна, ціни пропозиції, дохід після податків на еквівалентну дорослу особу. Далі йде американський розділ, і шкали в них різні.

Дві карти вимірюють одне й те саме з двох боків. Для купівлі автори беруть третину середнього доходу муніципалітету, вважають, що вона йде на щомісячний платіж за 30-річною іпотекою за фіксованою ставкою країни, і рахують, скільки квадратних метрів можна купити на такий кредит за місцевими цінами з урахуванням податків і зборів.

Для оренди ту саму третину ділять на місцеву орендну плату за квадратний метр. Обидві відповіді — у квадратних метрах, тож місця можна порівнювати, не знаючи жодної ціни.

Майже 44 % європейців живуть там, де з такою іпотекою можна купити менше ніж 50 квадратних метрів, і близько 28 % — там, де від 50 до 75. Разом понад 70 % населення живе в місцях, де на третину середнього доходу можна купити щонайбільше 75 квадратних метрів. Менше ніж 5 % — там, де виходить понад 150.

З орендою картина майже та сама. Понад 39 % живуть там, де на третину середнього доходу можна винайняти менше ніж 50 квадратних метрів, і близько 22 % — там, де від 50 до 75.

Найменш доступна група оренди, менше ніж 50 m², — проблема переважно міська: з тих, хто в неї потрапив, понад 65 % живуть у містах, близько 26 % — у містечках і передмістях, близько 10 % — у селах. Села вирізняються ще й іншим: для 12 % сільського населення серед зібраних оголошень не знайшлося жодної пропозиції оренди.

Яка країна найдешевша, залежить від того, наскільки велика квартира вам потрібна. Малі квартири всюди дорожчі в перерахунку на квадратний метр, але наскільки — залежить від країни, і цього досить, щоб перетасувати весь континент.

Якщо розставити 31 країну за тим, скільки років середнього доходу коштує квартира, коли платити всю суму одразу, а потім замість 25 m² запитати про 150 m², то Норвегія підніметься на 10 місць, а Іспанія — на 9, тоді як Німеччина і Швеція опустяться на 7 кожна.

За 25 m² Німеччина — на сьомому місці серед країн, де купити найлегше, а за 150 m² — на чотирнадцятому; Іспанія — на дев’ятнадцятому й десятому. Між цими двома реченнями не змінилися ні доходи, ні загальний рівень цін. Змінилася лише площа.

Наскільки цьому можна довіряти, залежить від того, де доплату за малу площу справді виміряли. У 23 з 31 країн її пораховано за власними оголошеннями країни в усіх 5 діапазонах площі — від менше ніж 30 m² до понад 120 m², — і всі названі вище країни серед них.

У решті 8 у найменшому діапазоні було замало оголошень, і замість нього взято європейську медіану. Одне застереження стаття робить прямо: де в діапазоні було замало оголошень, автори заповнили його інтерполяцією, тож не за кожним числом стоять справжні спостереження.

Географія приблизно така, як можна очікувати, тільки контрастніша. Столичний регіон майже кожної країни потрапляє до найменш доступної групи й тягне за собою сусідів: недоступність перекидається на регіони довкола Парижа, Берліна й Мадрида попри вищі тамтешні доходи, а через кордони — довкола Швейцарії та Люксембургу.

Узбережжя Франції, Іспанії, Португалії, Греції та Хорватії й туристичні долини Альп набагато менш доступні, ніж сільська місцевість за ними. Скандинавія та країни Балтії виходять помітно доступнішими, за винятком кількох дорогих міст. Карта показує це точками; регіональні цифри є в рейтингах і картках.

На рівні країн автори називають доволі недоступними Португалію, Нідерланди та Швейцарію, а також Польщу й Угорщину.

Щодо Польщі є застереження, без якого всю карту легко прочитати неправильно: надзвичайно велика частка поляків має власне житло без жодної іпотеки, тож розрив між цінами й доходами більшість не відчуває. Його відчувають ті, хто тільки виходить на ринок: молоді сім’ї та всі, кому доводиться переїжджати.

Винаймати доступніше, ніж купувати, у Німеччині, Франції, Бельгії, Австрії та Швейцарії, але не в Португалії, Греції, Болгарії чи Ірландії. У Відні на третину середнього доходу можна винайняти 52 m², а купити лише 31; у Мадриді — купити 49, а винайняти 38.

Автори застерігають: дві карти не описують рівноцінного вибору. Іпотечний платіж поступово перетворюється на власність, орендний — ні, та й захищеність власника й орендаря різна.

Обидві карти показують, що чекає на того, хто виходить на ринок сьогодні, за сьогоднішніми цінами; про те, скільки платять нинішні мешканці, вони нічого не кажуть.

Що показують американські дані

Американський шар спирається на одне опитування — American Community Survey Бюро перепису населення, п’ятирічні оцінки за 2020–2024 роки. Воно дає кожному округу чотири числа: медіанну вартість житла, медіанний дохід домогосподарства, медіанну орендну плату та населення.

Медіана — це серединне значення: половина вища за нього, половина нижча. Усього це 3 141 округ і 100 % населення 50 штатів і округу Колумбія. Це опитування домогосподарств, а не реєстр продажів, і про це варто пам’ятати, читаючи кожне число нижче.

По країні загалом медіанне житло коштує 4,1 року медіанного доходу домогосподарства, а медіанна оренда забирає 21 % медіанного місячного доходу.

Карта показує, наскільки нерівномірно це розподілено: 29 % американців живуть в окрузі, де житло коштує 5 років доходу або більше, а 9,7 % живуть там, де 8 років або більше; 1,8 % — там, де 10 або більше.

Де найдорожче. За роками доходу список очолює Teton County, Вайомінг, — 13,2: це Джексон-Гоул, де ціни на житло розраховані на покупців, які заробляють зовсім не місцеві гроші. Далі Нантакет — 11,4.

Одразу за ними — два з трьох найгустіше заселених округів країни: Бруклін — 11,3 і Бронкс — 10,9, а в цих двох разом живуть 4 мільйони людей проти 23 тисяч у Teton County. Мангеттен — 10,5, Сан-Франциско — 9,9, Лос-Анджелес — 9,3.

Найдешевші великі округи — на індустріальній Півночі та вздовж Ріо-Гранде: Allegheny County (Піттсбург) і Wayne County (Детройт) — 2,9, Hidalgo County на кордоні Техасу з Мексикою — 2,6. Приблизно рік доходу медіанне житло коштує лише в жменьці малонаселених округів Канзасу й Техасу.

Частку оренди не можна показувати без застереження. Лише 1,2 % американців живуть в окрузі, де медіанна оренда забирає 30 % або більше медіанного доходу, — і це добра новина лише доти, доки не помітиш, що тут вимірюється: серединна орендна плата, поділена на серединний дохід усіх домогосподарств, включно з власниками житла.

Якщо ж рахувати кожне домогосподарство окремо, як це робить те саме опитування, то 51 % американських орендарів платять за оренду 30 % або більше свого доходу. Обидва числа правильні; вони відповідають на різні питання, а на карті округів можна показати лише перше.

Де закінчується квадратний метр. Усе вище оминає слово «площа», і не з власної волі. Опитування питає власника, скільки коштує житло, а орендаря — яка орендна плата; воно не питає, якого розміру житло, і жодне інше федеральне опитування не питає про це на рівні округів.

Саме тому на карті США вимкнено три показники в квадратних метрах. Чи дороге американське житло в перерахунку на квадратний метр — на це питання американська державна статистика відповісти не може. Ця сторінка побудована лише на державній статистиці, і там, де закінчується вона, закінчується й сторінка.

П’ять років, усереднені в одне число, і вартість, яка є лише думкою власника. П’ятирічна оцінка — це не знімок 2024 року, а середнє за інтерв’ю, проведеними протягом 2020–2024 років, у доларах 2024 року. Це єдиний випуск, що охоплює кожен округ, бо однорічне опитування публікує лише місця з населенням понад 65 000 осіб.

А вартість — це те, за скільки, на думку власника, можна продати житло, а не те, скільки хтось заплатив: самооцінка, а не ціна продажу. Ні те, ні те не вада, яку треба виправляти; це просто факти, які варто знати, перш ніж читати карту.

Наскільки надійна цифра кожного округу, теж відомо. На відміну від європейського шару, опитування подає до кожної оцінки межу похибки, і кожна картка округу її показує. Для медіанного округу інтервал становить ±5,9 % від значення; для кожного десятого округу він ширший за ±16 %.

У 187 округах, де живе 0,29 % населення, він перевищує п’яту частину оцінки, і картка каже про це словами. Ці округи залишаються на карті, бо опитування там справді відбулося, а пропуск на карті був би гіршим за широкий інтервал, про який чесно сказано.

Що показує латиноамериканський шар

Лише два міста в регіоні публікують ціну квадратного метра з розбивкою за районами, і обидва — столиці: Ліма — через свій центральний банк, Буенос-Айрес — через міський інститут статистики. Тому блок вище підписано назвою міста й ніколи — назвою країни.

Ліма: що платили покупці. Щокварталу Banco Central de Reserva del Perú публікує ціну квадратного метра в доларах США для квартир, проданих у 12 районах міста. У четвертому кварталі 2025 року вона становить від 1 392 $ у районі La Molina до 2 463 $ у районі Barranco.

Банк також публікує, за скільки років оренди можна окупити ціну житла; якщо поділити одне на інше, виходить оренда: від 7,5 $ за квадратний метр на місяць у районі La Molina до 13,4 $ у районі Barranco.

Буенос-Айрес: що просили продавці. Міський інститут статистики, Instituto de Estadística y Censos de la Ciudad de Buenos Aires, щокварталу публікує середню ціну квадратного метра в оголошеннях про продаж за барріо — окремо для кожного розміру квартири.

Тут узято двокімнатні квартири на вторинному ринку — розмір, який охоплює найбільше барріо: 43 з 48 у другому кварталі 2026 року, від 1 437 $ у барріо Villa Lugano до 5 805 $ у барріо Puerto Madero. Це попередні дані за квартал, і інститут може їх переглянути.

Інститут показує барріо лише тоді, коли за квартал у продажу було достатньо квартир; решта 5 лишаються на карті сірими.

Ці два міста не можна порівнювати між собою. Між ціною, яку заплатили, і ціною, яку просили, — торг; одні дані походять з опитування забудовників і агентів, яке проводить центральний банк, інші — з оголошень; та й квартали різні: четвертий квартал 2025 року в Лімі й другий квартал 2026-го в Буенос-Айресі.

Тому кожну карту забарвлено за районами її власного міста: зелений — найдешевша п’ята частина, червоний — найдорожча. Зелене барріо в Буенос-Айресі не означає, що там дешевше, ніж у червоному районі Ліми.

Місцевого доходу немає, тож лише ваш. Жодне з двох міст не публікує дохід за районами, тож карти не можуть сказати, що може собі дозволити місцевий мешканець; вони рахують лише для доходу, який ви введете в калькуляторі вище.

Для купівлі потрібна ще й іпотечна ставка, а в цьому шарі її немає для жодного з двох міст. Чужу ставку сторінка не підставляє: в обох містах купівлю рахують лише за ставкою, яку ви введете самі.

ОЕСР додає чотири країни — як частку, а не ціну. Її Affordable Housing Database дає медіанну частку доходу, що йде на іпотеку чи оренду: Чилі — 23,7 % у 2022 році, Колумбія — 20,5 % у 2024, Коста-Ріка — 17,0 % у 2024, Мексика — 14,4 % у 2022.

Ці чотири теж не цілком порівнянні. Для Чилі, Колумбії й Мексики частку рахують від доходу до податків, для Коста-Рики — від доходу після податків, а він менший, тож за мірками інших її частка була б іще нижчою.

Стрибок Чилі до 31,8 % у 2020 році пояснюється опитуванням, проведеним під час пандемії; через два роки частка знову знизилася.

Обмеження — їхні й мої

Помилковими можуть бути і дані, і обчислення. Цифри зібрано автоматично з кількох статистичних служб і оброблено тут однією людиною: неправильне з’єднання таблиць, застарілий файл чи описка у формулі — усе це можливо, і жодне з джерел цю сторінку не перевіряло.

Перш ніж покладатися на число, звірте його з джерелом — на нього посилається кожен розділ.

У Європі ціни пропозиції — це не ціни угод. Дослідження спирається на ціни з оголошень, а розрив до фактично сплаченої ціни на рівні муніципалітетів невідомий.

Там, де він відомий, ціна угоди добре корелює з ціною оголошення, але має власні закономірності. Американський шар — ні те, ні те: це те, у скільки власники оцінюють своє житло, а це не оголошення і не продаж.

Кожне місце — одне число, а американський округ — дуже велике місце. Усередині міста різниця між районами може бути такою ж великою, як між регіонами, і карта не може її показати. Округ — ще грубіша одиниця: у Los Angeles County живуть 10 мільйонів людей, а медіанна вартість житла одна.

Карта також не може зафарбовувати регіони: вільних для повторного використання контурів європейських регіонів із такою деталізацією не існує, тож сторінка зафарбовує цілі країни, а місця позначає точками. Показники регіонів і штатів усе одно є в пошуку, картках і рейтингу.

Європейський місцевий дохід — це оцінка. Дохід з опитування розподілено між муніципалітетами за моделлю, а не виміряно в кожному з них.

У кількох країнах Східної Європи за межами великих міст цей розподіл майже не змінюється, тож деякі регіони між великими містами можуть виглядати біднішими, ніж є. Автори просять ставитися до абсолютних значень обережно; загальні закономірності надійніші за окремі цифри.

Без першого внеску, без кредитних лімітів. Дослідження абстрагується від обох. Повзунок першого внеску на цій сторінці — моє доповнення: він зменшує кредит і дає побачити, чого варті накопичені заощадження.

Обмеження розміру кредиту щодо вартості житла чи щодо доходу та інші формальні бар’єри для входу на ринок і далі не змодельовано.

Ваш дохід не підганяється під жодне з визначень. Коли ви вводите дохід домогосподарства, сторінка бере третину від усієї суми, бо саме цю суму домогосподарство реально витрачає, а склад домогосподарства використовує лише для рядка, що порівнює ваш дохід із місцевим середнім.

Цей рядок порівнює з доходом на еквівалентну дорослу особу в Європі та з медіанним доходом домогосподарства до податків у США і підписаний відповідно, — але квадратні метри, а в США — роки доходу, випливають із ваших грошей і місцевої ціни, і ця арифметика всюди однакова.

Час. Європейські оголошення — за 2024–2025 роки, доходи — за 2024-й, ставки — переважно середні за 2023-й, населення — за раундом переписів 2021 року. Американські показники — п’ятирічні оцінки опитування за 2020–2024 роки в доларах 2024 року.

Тож американська сторона — зовсім не знімок, а середнє за п’ять років, яке в період швидкої зміни цін відстає від поточного ринку. Це ще одна причина, чому два шари розміщено на окремих картах.

Два доходи — не та сама величина. Європейський — це середній еквівалентний наявний дохід: після податків, поділений на вагу за розміром домогосподарства, тобто на еквівалентну дорослу особу. Американський — медіанний дохід домогосподарства до податків, для всіх, хто живе разом, без жодної шкали еквівалентності.

Обидва — це те, що публікує відповідна статистична служба; жоден не можна перевести в інший без моделювання податків і складу домогосподарств, а це була б просто здогадка, видана за точне число.

Ця сторінка такого перерахунку не робить. Вона тримає шари окремо й пропонує чесну альтернативу: введіть власний дохід, і обидві сторони відповідатимуть на те саме питання.

Ціни пропозиції проти оцінок власників. Європейський шар побудовано з оголошень — того, що просили продавці. Американський — з опитування: того, у скільки власники оцінюють своє житло.

Жодне з цього не те, що заплатили покупці, і від ціни продажу вони відрізняються по-різному, тож ціни двох шарів ніде на цій сторінці не порівнюються.

До того ж дві ціни включають різне. Європейську цифру гармонізовано так, щоб вона містила податок на передачу нерухомості або ПДВ, реєстраційні та нотаріальні збори, — у Відні це 6,4 % понад ціну в оголошенні.

Американська цифра — це оцінка власником самого житла: витрати на оформлення угоди, податки на передачу там, де штати їх стягують, і комісія агента — усе це поза нею.

Тож європейська ціна — з усіма витратами, а американська — «чиста», і сторінка не намагається додати ці витрати до американської: ставки різняться від штату до штату й від угоди до угоди, тож будь-яка оцінка була б здогадкою.

Американська вартість житла — це думка, а не ціна. Опитування питає власників, за скільки, на їхню думку, можна продати їхнє житло. Це не ціна угоди і не ціна пропозиції, і ніщо на цій сторінці не вдає протилежного.

Це єдиний показник вартості житла на рівні округів, який публікують США, і тут він використовується під власною назвою.

Американська орендна плата — валова й за житло, а не чиста й за квадратний метр. Медіанна валова орендна плата включає комунальні послуги, які оплачує орендар, і стосується медіанного орендованого житла, хай би якої площі воно було.

Її не можна розкласти на квадратні метри, а порівнювати її з європейською орендною платою за квадратний метр означало б порівнювати дві різні речі, — тож американську частку оренди розраховано для медіанного орендованого житла самого округу, про що й сказано в підписі.

Американська частка оренди — це відношення медіан, а не кількість перевантажених домогосподарств. Карта каже, що медіанна оренда забирає 30 % або більше медіанного доходу в округах, де живе 1,2 % американців.

Якщо ж питати кожне домогосподарство окремо, те саме опитування каже, що 51 % орендарів платять 30 % або більше. Друге число описує людей; перше — єдине, яке можна показати на карті округів.

Розрив між ними виникає через те, наскільки нерівномірно орендна плата й доходи розподілені між домогосподарствами, а одне число на округ цього розподілу показати не може.

Американських квадратних метрів немає взагалі. Ні ACS, ні жодне інше федеральне джерело не збирає площу житла на рівні округів, тож три показники в квадратних метрах на карті США вимкнено. Краще вимкнена кнопка, ніж карта здогадок.

За межами Європи та США — лише два міста. Ліма й Буенос-Айрес публікують ціну квадратного метра за районами, і вони стоять на окремих картах — поза рейтингами й порівнянням.

Щоб додати країну, потрібна ціна за одиницю площі, яку публікує її статистична служба або центральний банк, а порожня карта з чесним підписом краща за заповнену з вигаданим числом.

Звідки цифри

Кожне число на цій сторінці походить із відкритого файлу, який будь-хто може завантажити без ключа, облікового запису чи оплати. Звідки що взято, зведено в таблицю нижче; абзаци після неї — про ті місця, де довелося щось вирішувати.

Прочитайте рядки ціни й доходу разом — і одразу видно, чому шари тримаються окремо: в одному стовпці ціни пропозиції проти доходу після податків на еквівалентну дорослу особу, в іншому — оцінки власниками цілого житла проти доходу домогосподарства до податків. Обидва вимірювання обґрунтовані. Перевести одне в інше не можна.

У заяві статті про доступність даних сказано, що дані можна отримати в авторів на обґрунтований запит. До статті не додано жодної таблиці; додаткові файли — це дві карти у векторних PDF. Тож цифри довелося брати з найближчого доступного джерела, і далі докладно описано, як саме.

Картографічний сервіс ESPON. Проєкт HOUSE4ALL публікує інтерактивну StoryMap на порталі ESPON ArcGIS. Її карти будуються з трьох відкритих геосервісів на ГІС-сервері програми.

Один із них, HOUSE4ALL_data_at_LAU_level, містить рядок на кожен муніципалітет із середнім еквівалентним доходом за 2024 рік, скоригованими ціною продажу та орендною платою за квадратний метр, національною іпотечною ставкою та двома індикаторами доступності зі статті, sa_m2 і ra_m2.

14 вересня 2026 року всі 89 601 рядок було прочитано через інтерфейс запитів сервісу, по 2 000 за раз, разом із центроїдом кожного муніципалітету. Цю таблицю, скорочену до полів, які тут використано, опубліковано поруч із цією сторінкою як house4all-lau-2024.csv (10,7 МБ).

Формулу перевірено, а не прийнято на віру. Для всіх 78 758 муніципалітетів із даними про продаж третина місячного доходу, перерахована в кредит, який нею можна виплатити за 30 років за ставкою з того ж рядка, і поділена на скориговану ціну, відтворює sa_m2 сервісу з точністю до однієї мільярдної; індикатор оренди — так само.

Тож калькулятор використовує арифметику дослідження, а не її наближення, і з налаштуваннями за замовчуванням показує власні числа дослідження.

Скоригована ціна — це ціна оголошення, зважена за тим, як довго оголошення висіло на сайті, з доданими витратами на оформлення угоди: у Відні вона на 6,4 % вища за початкову ціну в оголошенні — приблизно стільки в Австрії й становлять податок на передачу нерухомості, реєстраційний і нотаріальний збори.

Що взято із сервісу і чого в ньому немає. Ціни за п’ятьма групами площі в сервісі є, але опубліковані індикатори використовують загальну скориговану ціну, і ця сторінка — теж.

Ступінь урбанізації та ознака узбережжя взяті з таблиці відповідності LAU 2021 Євростату, яка охоплює лише ЄС-27; муніципалітети Швейцарії, Норвегії та Ісландії на графіку вище позначено як «не класифіковано». Заморські території, Канарські й Азорські острови та Мадейра на карту не потрапляють, але їх можна знайти в пошуку.

Третина — це не 33 %. Стаття говорить про третину доходу, а перша версія цієї сторінки прочитала це як 33 %, бо повзунок працює в цілих відсотках.

Але 33 % — це на 1 % менше за третину: 33 проти 33,33, тобто різниця в одну соту від значення. Цього вистачило, щоб кожна цифра на сторінці опинилася на 1 % нижче за цифру самого дослідження, хоча сторінка стверджувала, що відтворює його точно.

Тепер за замовчуванням стоїть рівно одна третина, а повзунок показує «третина»; зсуньте його — і він перейде на цілі відсотки й перестане бути налаштуванням дослідження, про що й каже рядок під калькулятором.

Перевірено за сервісом: опубліковані доступні метри відтворено з точністю до 8 частин на десять мільярдів на 78 758 муніципалітетах для купівлі та до 5 частин на мільярд на 47 154 — для оренди.

Малі квартири дорожчі за квадратний метр. Сервіс містить ціни для п’яти діапазонів площі, а також загальне середнє, і різниця чимала: по всій вибірці квадратний метр у квартирі до 30 m² на 28 % дорожчий за середній, якщо купувати, і на 38 % — якщо винаймати, а в квартирі понад 120 m² — на 6 % і 17 % дешевший.

Ця доплата за малу площу — радше національна риса, ніж місцева, і вона дуже різна: від 13 % у Німеччині до 83 % в Іспанії. Усюди, де ви вказуєте площу, сторінка тепер бере ціну того діапазону, до якого ця площа потрапляє, тож відповідь на «хочу 25 m²» — уже не просто пропорційно перерахована відповідь для 100 m².

Це змінює порядок країн: для 25 m² Німеччина доступніша за Іспанію, для 150 m² Іспанія доступніша за Німеччину. Основні квадратні метри для купівлі й оренди досі обчислюються за загальною ціною, бо це власна арифметика дослідження.

Чому карта з точок, а не із зафарбованих регіонів. Вільних для повторного використання контурів європейських регіонів із такою деталізацією не існує, тож карта зафарбовує цілі країни за обрисами Natural Earth, які є суспільним надбанням, а кожне місце позначає точкою.

Назви регіонів узято зі статистичного довідника кодів Євростату, який можна вільно використовувати з будь-якою метою. Проєкція — азимутальна рівновелика проєкція Ламберта, та сама родина, що й у картах ESPON.

Де сторінка і стаття розходяться. Частки населення, розраховані за сервісом (41 % — менше 50 m² для купівлі, 37 % — для оренди), на кілька пунктів нижчі за 44 % і 39 % зі статті.

Сервіс — це офіційний випуск даних проєкту; рисунок 3 статті побудовано за робочим набором даних авторів, і вони можуть відрізнятися вагами населення, роком доходу чи тим, як оброблено муніципалітети без даних. Цифри статті наведено як цифри статті; графік показує те, що дає відкрита таблиця.

Одне джерело для всього американського шару. American Community Survey дає кожному округу медіанну вартість житла, медіанний дохід домогосподарства, медіанну валову орендну плату та населення — в одному випуску, як федеральний твір у суспільному надбанні.

Кожен рядок має ключ — федеральний код округу FIPS, тож таблиці зводяться точно, а не за назвами округів.

Як читаються таблиці. Програмний інтерфейс (API) самого Бюро перепису населення вимагає ключа, тож ті самі таблиці в суспільному надбанні читано через відкритий API Census Reporter — некомерційної організації, яка прямо заявляє: «Дані на Census Reporter походять від Бюро перепису населення США і не захищені авторським правом».

Їхній сервер просить клієнтів представлятися, тож програма вивантаження надсилає в заголовку User-Agent назву й адресу цієї сторінки, а не прикидається браузером.

Знову Коннектикут, і тепер з іншого боку. Штат замінив свої вісім округів дев’ятьма плановими регіонами, і цього разу вже Бюро перепису населення перейшло на нові одиниці, а Natural Earth — ні: опитування публікує дев’ять, картографічний файл досі містить вісім.

Замість того щоб викинути штат чи взяти точку сусіда, дев’ять центроїдів розраховано тут за федеральними межами TIGER 2024 — як зважений за площею центроїд полігона з відніманням внутрішніх кілець, — і для кожного перевірено, що він лежить у межах штату.

Аляска цього разу нічого не потребувала: опитування вже використовує Chugach і Copper River — одиниці, які 2019 року замінили Valdez-Cordova.

Показники штатів і країни взято готовими, а не складено з округів. Зважене за населенням середнє медіан округів — не медіана, а перша версія цієї сторінки будувала свої рядки штатів і країни саме так, з округів.

ACS публікує кожен рівень, тож рядок Каліфорнії — це власна медіана Каліфорнії, а національний рядок — національна медіана. Сторінка каже про 4,1 року доходу для медіанного американського житла, бо так кажуть дві національні медіани Бюро перепису населення, а не тому, що в це число усереднили 3 141 округ.

У трьох округах бракує числа, а 78 муніципіо залишено поза картою навмисно. Для De Baca County в Нью-Мексико не опубліковано медіанного доходу домогосподарства; Kenedy County і Loving County в Техасі — з населенням у кілька сотень осіб — не мають ні вартості житла, ні орендної плати.

Усі три є у файлі прогалин із поясненням причини; будь-яка нова прогалина зупиняє збірку сторінки.

78 муніципіо Пуерто-Рико є в тому самому завантаженні, але виключені: вони походять з окремого Puerto Rico Community Survey, а підсумки Бюро перепису населення для США їх не включають; якби їх допустити, рядок країни означав би вже інше.

Доплата за малу площу закінчується на Атлантиці. Європейські дані вимірюють, наскільки дорожчий квадратний метр у малій квартирі, країна за країною, і ця сторінка використовує це всюди, де ви вказуєте площу.

Для США такого вимірювання немає, і немає американської ціни квадратного метра, до якої його можна було б застосувати: площа, яку ви вказуєте, стосується лише європейської карти.

Курси валют для поля доходу — довідкові курси євро Європейського центрального банку на 11 вересня 2026 року, зафіксовані на сторінці, щоб надіслане комусь посилання й через місяць показувало ту саму суму.